Що відразу впадає в око — всі дистанційні школи використовують Moodle.
Moodle — це таке досить старе (початок 2000-х років) кросплатформне програмне забезпечення, щоправда, з регулярними оновленнями, яке було створено як система управління курсами/навчанням/віртуальне навчальне середовище.
Іншими словами, Moodle — вільний (себто — безкоштовний) веб-додаток, за допомогою якого можна легко створювати сайти для онлайн-навчання. Чим, власне, всі й зайнялися.
Курси крою та шиття, курси підвищення кваліфікації, всі дистанційні курси в ВНЗ — це все Moodle.
Але мені здавалося, що для ШКОЛЯРІВ потрібне щось легше, не таке незграбне.
І так, до речі, веселіше.
Щоб із відеозв’язком, із щоденником, із вчительською, із оцінками… «Школьниє годи чудєсниє» ніхто не скасовував!
Платформа “Ангстрем” — принципово інший підхід, інший дизайн, інша ідея.
Це діюча справжня школа.

Є багато причин, чому наші діти опинилися на «дистанційці».
Хтось тільки й чекає моменту, щоб повернути свою дитину «за парту», а хтось уже скуштував усі принади свободи і тепер нізащо не буде здавати гроші на штори (і на ремонт не буде, і на подарунок директору теж не буде).
Я якраз із тих, хто скуштував. Але до справи підійшов із усією відповідальністю. Поки вивчав пропозиції, зміг точно сформулювати, вірніше підтвердити, свій запит.

Я хочу, щоб навчальна платформа у тому чи іншому вигляді, але була ШКОЛОЮ!
Школою, а не інтернет-магазином зі складною системою знижок, дисконтними картками, «пакетами послуг» та іншою нісенітницею, якою я (всі ми) ситі по горло у звичайному житті.

Я хочу, щоб мій син отримував нормальну освіту.
Навіщо йому МЕНТОР? Чи ТЬЮТЕР? До речі, хто це?
Але якщо цю послугу всюди пропонують (десь за окремі гроші, але дуже наполегливо, а десь це «входить у пакет» автоматично), значить, наперед відомо, що без няньки/поводиря ні дитина, ні батьки не впораються.
Якщо навчальна платформа створена під конкретні завдання загальноосвітньої школи та враховує особливості дитини й батьківську тривожність, то, слово честі, мій 12-річний син цілком може сам вирішити, коли йому робити математику, а коли займатися фізкультурою. А ще він може самостійно записатися на консультацію або вийти на вебінар (тим більше, і те й інше робиться натисканням однієї кнопки) — ось вам, будь ласка, і соціалізація. Дедлайн наперед відомий — це кінець семестру. Не встиг, не розрахував час, переоцінив свої сили — відповідний результат отримаєш автоматично.
Все, як у житті.
Щоправда, більш доброзичливо.