Альона Дудінова — директорка Харківського приватного Ліцею «Ангстрем»:

Онлайн-навчання – спадщина очної школи. Це коли учень вимушено сидить удома і з 9:00 до 15:00 вирячився в екран смартфона, де вчителі в силу своїх артистичних, педагогічних і, головне, технічних можливостей намагаються викласти матеріал уроку.
Дистанційне навчання – спадщина так званого «перевернутого класу». Тобто, це модель навчання, коли вчитель надає матеріал для самостійного вивчення вдома, а на очному занятті відбувається практичне закріплення матеріалу.
Адепти дистанційної форми навчання знають, навіщо вони це роблять. Вони знають, як і чому діти навчатимуться. Вони розуміють, що діти робитимуть у вільний час. Вони замислилися про те, на що витрачають своє життя і чи не можна його витратити з великим ККД?!

Катерина Калиновська — вчителька біології в Ліцеї “Ангстрем”, екологиня, психологиня. Мама двох учнів дистанційної школи:

Дистанційна школа не має на увазі безпорадну дитину перед комп’ютером. Це таки може бути добре організований та адекватно контрольований процес. Який, звичайно, багато в чому залежить від батьків. У цьому я переконалася, ставши нещодавно мамою двох «дистанційних» школярів. При цьому міжособистісного спілкування, розвитку міжособистісного інтелекту, прояву себе у наших дітей не менше, ніж в учнів очних шкіл. Просто все це відбувається інакше. За цим я можу спостерігати і як дистанційний вчитель. У мене завжди є живий емоційний зв’язок із учнями. Ось скажемо, під час вебінару дівчинка може показати в камеру свого домашнього улюбленця – равлика. Всі інші жваво підключаються до обговорення… Ви можете це уявити у звичайній школі?!

Павліна Миколаївна Туменко — мама учня дистанційної школи з Мелітополя, вчителька очної школи:

Два роки пандемії розкрили багато речей, на які ми або не звертали уваги, або сприймали як даність. Мені здається, що головне завдання батьків – донести до свідомості дітей, що їхній головний і найцінніший ресурс – це час. Якість твого життя безпосередньо залежить від того, як ти вмієш розпоряджатися своїм часом.
Ми ризикнули 4 роки тому і вибрали дистанційну форму навчання. Мені було лячно, тому що я не розуміла, скільки часу доведеться присвятити власному синові у потоці своїх щоденних справ, роботи, а ще щоб залишився час на молодшого сина. І що ж? Я щаслива, що син щодня ділиться зі мною своїми успіхами з неприхованою радістю та зацікавленістю. Тому що немає примусу, немає тиску, немає порівняння, які характерні для традиційної школи. Немає більшого зла, ніж порівняння: через оцінки, через успішність. І ми навіть не замислюємося про те, як багато дітей страждають від цього. А от дистанційна школа позбавлена нездорового духу конкуренції, страху, що тебе зрівняють і насміхатимуться за погану оцінку.

Олена Лептуга — мама учениці, яка вчиться у звичаній очній школі, викладачка університету:

Дистанційне навчання може дійсно стати найкращим вибором для тих батьків, хто має час, натхнення та сили займатися своїми дітьми. Якщо ви вмієте планувати, якщо ви готові цьому плану слідувати, то, звичайно, дистанційний формат буде дуже ефективним і результативним.

Владислав Акименко — заступник директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Панютинський ліцей» Лозівської міської ради Харківської області:

Я ніколи не стикався з досвідом дистанційної освіти та не знав, як це працює. Тепер я розумію, що це абсолютно різні поняття: дистанційна школа та звичайна школа, яка була змушена працювати онлайн в умовах локдауну.