Сабі — зосередженість, спокійна радість самотності.
Сіфі — усвідомлення гармонії прекрасного.
Наусомі — глибина проникнення.

Як бачите — все просто і граючи.
Власне, тривіршшя хайку — найлаконічніший жанр японської поезії — і з’явився як літературна гра. Цю гру продовжили учні Школи Ангстрем в ХХІ столітті. Тим більше, їм не звикати: у них що ні урок літератури — то нова гра.

Учні 6-го класу, що називається граючись, за один урок зарубіжної літератури створили поетичну збірку маленьких шедеврів. До речі, таку антологію великий Мацуо Басьо писав би не менше ніж рік, або два.
Однак не треба забувати, що головне в грі — дотримуватися правил. До чого ми і закликаємо наших читачів. Нагадаємо їх: Сабі, Сіфі, Наусомі.
Ви готові до зосередженого спокійно радісного і глибокого сприйняття гармонії прекрасного?
Тоді ласкаво просимо до перегляду. Щоб споглядання було максимально ефективним й пронизливим, ми зберегли орфографію та пунктуацію авторів та ще й залучили творчість дивного японського графіка Kiyoshi Saitō.