Для неї історія — це не лише дати й події, а спосіб бачити світ.
Вона любить читати минуле в літературі й архітектурі, чути його в класичній музиці, відчувати в театрі.
Їй цікаво залишатися істориком, який упевнено почувається не лише в архівах минулого, а й у цифровому світі сучасності.
Але не менш захопливо — на кілька годин втекти від часу й світу: сісти в байдарку на світанку, коли навколо лише вода, тиша й перше сонячне світло…

“Моє кредо — не просто вивчати історію, а жити з відчуттям часу.”

І власне, «готичне макраме»…
Певно, це її спосіб залишати власні маленькі сліди в історії.
Деякі її шедеври уже подорожують світом, радуючи око поціновувачів прекрасного.