Дистанційний «індпошив»: все по-дорослому
#CЕРЕДОВИЩЕ НАВЧАННЯ
Деякі батьки сприймають школу як камеру схову.
Для мене це заздалегідь програшна стратегія.
Світлана Алексєєва, мама двох анґстремерів, м. Мелітополь
Знаю, що багато батьків переймаються освітою своїх дітей-школярів. Багатьох не влаштовує якість освіти, підходи, авторитаризм, булінг в звичайних школах. І зголоситися на зміни заважають стереотипи, невпевненість та відсутність підтримки. Може мій допис стане підтримуючим комусь на шляху до змін.
Міфи про відсутність соціалізації при дистанційному навчанні, про навчання дистанційно тільки хворих та слабких дітей тощо, вже розвінчано.
Наші діти відвідують багато секцій та додаткових занять за власним вибором та вподобаннями. І вони знають, що завжди мають змогу взяти паузу за потреби. Це виключає перегоряння та втрату мотивації. Пропустили раз-два, видохнули і з відновленим завзяттям біжать на свої кружки.
І мені не потрібно купувати лікарняного, щоб в школі документообіг був в порядку.
Ми цінуємо дистанційку за прокачку самостійності в дітей, індивідуальний підхід, можливість навчатися в зручному режимі та розвиток софт скіллс.
Це навчання — не з восьмої до другої 5 днів на тиждень. Навчання моїх дітей — проектна діяльність: з підготовкою, з визначенням цілей, визначенням та оцінкою власних та залучених ресурсів, дедлайнами. Все як у дорослому житті. Це навички планування, ресурсування, навички просити про допомогу колег та дорослих, тайм-менеджменту, вміння прислухатися до себе та довіряти собі.
Є недоліки та труднощі. А де їх немає?
Так, я приділяю навчанню дітей більше свого часу та уваги. Але мені цінніше не втратити зв’язок зі своїми дітьми, та знати, на що вони здатні по-справжньому.
Чула таке, що деякі батьки сприймають школу як камеру схову. Здали, а ви, вчителі, навчайте та виховуйте. А, ми, батьки, потім з вас спросимо.
Для мене це заздалегідь програшна стратегія.
Якщо доречно порівнювати звичайне навчання з дистанційним, то це як массмаркет та індпошив.
Але, звичайно, треба йти за потребами кожної дитини. І тут рецептів не має бути. Кожному-своє.
Ліцей “Ангстрем”, дякую за знання та навички! Всім анґстремівцям бажаю незабутніх та вражаючих канікул!